ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев
Але, змірявши двічі тиск, все ж таки записав цифри у картку. … I все ж у моїх словах більше правди, ніж у генеральських мемуарах. … Він знав, що не заслуговує такого, але прийняв його й зжився з ним, хоч і завжди прагнув збагнути, як же все-таки так сталося… Одного разу то були два матроси, коли вони з дівчиною гуляли пізно ввечері.