Втрьох

втрьох – прислiвник незмінювана словникова одиниця

РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі

Ми, брати, в ділах ловецьких всіх стрільців перемогли, Стали втрьох тоді змагатись і сваритись почали. Втрьох ті виклали, що знали,- так ведеться вже давно В мандрівців. Втрьох три брами поділили, щоб туди в боях пройти,- З ними рушило їх військо, триста левнів, три чоти.

БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови

Там вони відійшли втрьох набік, дивились папери, матюкались, виправдуючись перед френчем. Брали трохи гасу, ость, рушниці про всякий випадок, і втрьох – Грицько, Наталка й Григорій – рушали на річку. Увечері того ж діня вони втрьох сиділи на колоді, що лежала через річку, як кладка, супроти хати.

БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів

Як часто ми втрьох мріяли опинитися на такому острові, гадаючи, що зазнаємо цілковитого щастя! Ми втрьох побігли на ніс до свого весла і ще не встигли за нього вхопитися, як хвиля гунула на палубу. Пригадуєш, як корабель наскочив на риф і ми втрьох плигнули в море?

ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно

Була розмова віч-на-віч, точніше – ви втрьох: Мілка, ти і фраєр. От якби ми втрьох зіткнулись у «гостинці», то ще питання, чия б узяла. Подякував санітарові, допоміг йому закотити корито назад у холодильник, потім перекурили втрьох у дворі і розпрощалися.

АВРАМЕНКО Олег – Заборонені чари

А після вечері вони усамітнилися втрьох у затишній вітальні сера Генрі, і Маріка знову, тепер уже для Аліси, повторила з додатковими подробицями розповідь про смерть імператора Михайла та про суперечливі плани свого брата, який і сам гаразд не знав, що йому робити. Вона запропонувала… ну, щоб ми були втрьох.

Микола Бажан – Майстер залізної троянди

Певне, ми втрьох задрімали, бо нас сполохав раптовий шурхіт чагарів, хлюпотіння води. Ми рушали на прогулянки втрьох. Ми пішли втрьох. Втрьох ми надвечір знову повзли верболозами до Дніпра.

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Маркезе і Стеккі на те пристали: не гаючись, вийшли вони з трактиру і подалися втрьох у безлюдне місце; там Мартелліно так поскарлючував собі пальці, так іскривив собі руки й ноги, рот, очі і все обличчя, що страх було глянути; хто б на нього не подивився, сказало б усяке, що то справді людина скалічена та збезвічена.