Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Око дивиться в одну точку; строгі вуста мимоволі морщаться від усмішки, око жмуриться, і вся вона дивно ясніє, стає теплою, ніжною. … Вуста видаються вже ніби меншими, за те в лиці більше сухости, холодности. … Шапочка трохи дужче збірає брови, немов стримуючи себе, й її вуста стискуються ще холодніще.