Іван Драч – Григорій Сковорода
В напоєному сонцем і пахощами степу, де в травах людина поринала з головою, полум’яніли розкішні польові квіти, а з-під ніг розліталися вусебіч хмари коників-стрибунців, раптом з’являвся острівець нужденних колосків-самосівів, загублених бризок хліборобської культури. … Кашлянувши, Михайло погладив вуса і обережно промовив: –