БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment А тоді ще просвердлити в ній вушко.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Ще цвіло жилаве ведмеже вушко, хоч кілька жовтих округлих квіток, прибитих нічними приморозками, лежало біля кореня, ще синіла одинока квітка розпарованих братів, ще зеленіли, оповиті мшистим синім оксамитом молоді пагінці, одначе осінь уже владно господарювала в лісах, і оголені кущі шипшини червоніли продовгуватими коралами.
Іван Драч – Крила Posted on by / 0 Comment Ми, бувало, в садок, її лазили І патрали груші і яблука І боялись її синів-вушкодерників, Що ловили нас, і хмолостали, І за вуха підсмикували, Щоб росли ми нівроку…
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment Бернабуччо і справді пригадав собі, що в його дівчини був над лівим вушком хрещатий шрамик, що лишився по розрізаному чирякові якраз перед тими подіями; не довго думаючи, він приступив до Джакоміна і попрохав його, щоб показав йому ту дівчину.
