Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
Виринувши, вона кинулась відразу до ніг Раду і Андронаті. … — кричав розпучливо від часу до часу, не тямлячнсь з дикого жалю та притупуючи ногою. … Тому, може, стане Тетяна й послушніша без Маври, а то, розпещена нею до краю, не все піддається бажанням і приказам поважної матері. … — Розлінивів наш Гриць до краю, —