Результати пошуку слова: Від краю до краю
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами
Воно невловиме навіть на відстані дотику. … Священик налякано шепотів: “Ізиди, сатано!” Відтручував прокламації, які пхали йому до рук неписьменні прихожанки. … Готуючись рушити в дорогу, Потьомкін звелів зняти дзвін з соборної дзвіниці, покласти на вози й тягнути волами до Катеринослава, який мріявся князеві столицею його власного степового краю.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз
Він чув сей вираз від батька, колишнього економа панського, і чванився ним, мов добром яким. … і стара не раз сварилася з чоловіком, що рішив довести діло до краю – вивести сина "в люди", себто в писарі при волості або в прикажчики при економії. … Домна з запухлим від сліз видом, сидячи на призьбі, годувала дитину.
КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда
68 К Ацесту зараз сам махнувши, За хліб подяковав, за сіль; І там не довго щось побувши, Вернувся до своїх відтіль. … …поставить стіни, В них буде жити, як в раю; Великі зробить переміни Во всім окружнім там краю; Там буде жить та поживати, Покіль не будуть ціловати Ноги чиєїсь постола… Но відсіль час тобі вбираться І з панотцем своїм прощаться, Щоб голова тут не лягла…
ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК
і збільшала ще Любов його до всіх людей; а подив, Що хвилею бурхав по всьому краю, Не доходив до ух його, не тьмив Душі його гордині туманами. … Моє відкриття – Се не мета, лиш шлях, котрого краю Не видно; не спокій для втомлених, Але товчок могучий для міцних, Для руху й поступу; не певність та Лінива, що хапається одного Й лежить на тім, неначе пес на сіні, –
МИРНИЙ Панас – Серед степів
У повітрі тихо; туман чи кіптяга зависли у ньому, здіймаються над степом димчатим пологом; темні тіні стеляться довгими поясами від заходу аж до сходу. … Коли твій розум не збагне того світового простору, твої очі не проглянуть його пустоти, твоя думка не досягне його краю, скажи ж мені, що ти таке з своїми високими думками, з своїм гордовитим розумом?