Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment І поселився Богун у Печерському монастирі, а через те, що ніхто не знав його й не відав, звідки прийшов він, то й прозвали всі того схимника Найдою. … — Не знав, не відав…
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment Невже ти не відав, що саме такий, точнісінько такий, вигляд мав трон?
Біблія – Новий Заповіт Posted on by / 0 Comment 4 А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте? … 21 Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!
ХАЙЯМ Омар – Рубаї Posted on by / 0 Comment 4 Коли єство моє ліпив Творець із глини, Зарані відав він про всі мої провини.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз Posted on by / 0 Comment А Семен не знав, не відав й не причував навіть свого ворога.
ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань Posted on by / 0 Comment Бог подивився скоса на свого напарника (а відав усе!),
Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка Posted on by / 0 Comment …у печах Плахта – жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини Повитчик – служитель канцелярії, який відав діловодством у суді Повірений – тут: особа, уповноважена іншою особою чи установою діяти за їх дорученням і від їхнього імені Подушне – у дореволюційній Росії податок…
КОСТЕНКО Ліна – Берестечко Posted on by / 0 Comment Якби ж я знав, якби ж я відав – в шовках і шкурах, хить та хить – він спить чи думає, цей ідол, і що він думає як спить?
КВІТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Щира любов Posted on by / 0 Comment …у печах Плахта – жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини Повитчик – служитель канцелярії, який відав діловодством у суді Повірений – тут: особа, уповноважена іншою особою чи установою діяти за їх дорученням і від їхнього імені Подушне – у дореволюційній Росії податок…
ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова Posted on by / 0 Comment Знав і відав, що за цими стінами – степ і воля, там таємниця сокровенна, а хто пізнає її, над світом виростає; він колись рушить у той степ… Тупотіли старечі кроки, Розенрох збігав по рипких дерев’яних сходах.
