Результати пошуку слова: Віддих

Віддихнути

Posted on by / 0 Comment

віддихну́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив віддихну́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа віддихні́мо, віддихні́м 2 особа віддихни́ віддихні́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа віддихну́ віддихнемо́, віддихне́м 2 особа віддихне́ш віддихнете́ 3 особа віддихне́ віддихну́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

Майже ніколи не тверезий Василь сидів на фірі і, як дзвін, теліпався на всі сторони, що страх так і віддих запирав. … Здавленим віддихом дивилася Анна на нього. … Неначе чув і бачив, як земля з задоволенням розходилась, розкошувала, як її соки відсвіжувались і як вона, насичена, віддихала важкими пахощами.

Осип Назарук – Роксоляна

Posted on by / 0 Comment

Якийсь дивний, півсвідомий жах і неприємність розливалися по всім її тілі і по очах, стискали гортанку, тамували віддих. … А така повінь щойно зачинала прибувати в невинну душу Настуні… II Хоч Настуня не любила Річчі, але з запертим віддихом слухала його лекцій, особливо про безоглядні вчинки жінок в італії.

Віддихати чи отдихати як правильно?

Правильно Віддихати – дієслово недоконаного виду в неозначеній формі, відповідає на питання (що робити?). … Віддихати та відпочивати не є рівнозначними словами. … Вони йшли та йшли вперед, не маючи змоги зупинитись та віддихати. … Посидь трохи, ти маєш віддихати, випити води, заспокоїтися.