Відрубний Posted on by / 0 Comment відрубни́й – прикметник (який відрубується) відмінок однина множина чол.
Відрубати Posted on by / 0 Comment відруба́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив відруба́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа відруба́ймо 2 особа відруба́й відруба́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа відруба́ю відруба́ємо, відруба́єм 2 особа відруба́єш відруба́єте 3 особа відруба́є відруба́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Відрубник Posted on by / 0 Comment …відрубнику́ відрубника́м знахідний відрубника́ відрубникі́в орудний відрубнико́м відрубника́ми місцевий на/у відрубнико́ві, відрубнику́ на/у відрубника́х кличний відрубнику́ відрубники́ [іст.]
Відрубання Posted on by / 0 Comment відруба́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний відруба́ння родовий відруба́ння давальний відруба́нню знахідний відруба́ння орудний відруба́нням місцевий на/у відруба́нні, відруба́нню кличний відруба́ння*
Відруб Posted on by / 0 Comment відру́б1 – іменник чоловічого роду (відрубування) відмінок однина множина називний відру́б родовий відру́бу давальний відру́бу, відру́бові знахідний відру́б орудний відру́бом місцевий на/у відру́бі, по відру́бу кличний відру́бе*
