ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
Тим часом Лаврентій вів біснуватого за руку, вільною рукою Прокіп витирав рукавом подертої сорочки чоло. … І рвав він вільною рукою (У другій-бо були віжки із золотим батіжком), вишні – розкидав між юрбу, а вишні ті були не соком наповнені, а кров'ю. … Хто сказав, що угодно богові, щоб людина себе з вільного у раба перетворювала?