Результати пошуку слова: Він
Олександр Довженко – Україна в огні
Був він добрий кремезний юнак. … промовив він, одриваючись од відра. … Олеся дивилася на нього з такою довірою, з такою болючою мольбою, що він умовк і не зводив з неї очей. … — раптом збагнув він. … Він почував, як спливали з нього дорожня курява і піт Потім він роззувся і, добре помивши ноги, присів на лавку край стола.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Сніги Кіліманджаро
– Найцікавіше те, що мені зовсім не боляче,- сказав він.- Отак і знаєш, коли воно починається. … – Онде, поглянь – сказав він.- Що їх так сюди вабить – видовище чи дух? … – Вони позліталися того ж дня, як зіпсувалась машина,- сказав він.- А оце сьогодні вперше сіли на землю. … – Або доки він не прилетить.
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада
Річ тут про Богдана Хмельницького, як він років з десяток шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. … – Веди ж нас, Василю, до пана,- каже полковник Шрам.- Де він? … Що ж то був за Шрам такий і як се він був разом піп і полковник? … Куди ж він махнув і що в його було на думці, незабаром того довідаємось.
МАТІОС Марія – Нація
Він зазирав мало не під коров'ячі хвости, шукаючи схованок для лісових, а вже як котра молодиця припізнювалася, то часом огрівав її такими словами, що ліпше би огрів батогом. … Сказати, що Юр'яна дуже боялася Довгопола, не скажеш: він нібито й не бачив її ніколи, а може, й не знав, що вона з цього села.