Гнат Хоткевич – Довбуш
Але віра в існування тих незліченних скарбів від того не зменшилася. … Та віра — то було щось невіддільне від людського «я». … Віковічна віра всіх предків не могла так скоро зникнути в одному індивідуумі — і Олекса роздвоївся. … Бо то не прийнято у порядних людей…” Ні, ні, ні, ні… Проста віра прекрасна.