КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся Posted on by / 0 Comment …милосердного на небесах, тільки що розсвітились; та й то не зовсім ясно, а неначе скрізь серпанок… Соловейко стих біля своєї самочки, щоб виспалась хорошенько, не жахаючись; вітерець заснув, і гілочки по садках, дрімаючи, ледве-ледве колишуться; тільки й чути, що через греблю на лотоках водиця цідиться і мов хто нищечком казку каже, що так…
Дуглас АДАМС – ПУТІВНИК ПО ГАЛАКТИЦІ ДЛЯ КОСМОТУРИСТІВ Posted on by / 0 Comment Нарешті щось клацнуло, зашурхотіло, ніби вітерець серед листя. … Сьогодні, щоправда, погода була як на замовлення – сяяло сонце, поміж листям шурхотів вітерець.
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка Posted on by / 0 Comment Його се голос: То гримить, то наче віє Вітерець між колос… Він гримів про воюваннє, Віяв про коханнє, Про щасливе пануваннє І розкошуваннє.
БОЙЧУК Богдан – Краєвиди підглядника Posted on by / 0 Comment З Гудзона повіяв легенький вітерець і трішки охолоджував нас. … З Гудзону повівав легенький вітерець.
Улас Самчук – Марія Posted on by / 0 Comment Скоро це не буде… Між тим земля поволі оберталася обличчям до сонця… Дихнув лагідніший вітерець, і вступила весна. … Небо затягається сірою поволокою, подуває вітерець і починає посівати дрібний осінній дощик.
Френсіс Фіцджеральд – Великий Гетсбі Posted on by / 0 Comment …Поки ми з Гетсбі чекали біля дверей в холі в Б'юкененів, звідкись війнув легкий вітерець, і телефон, оживши, задзвонив. … Вільсон осклілими очима задивився на сірі хмарки над кучугурами жужелиці — здіймаючись, вони набували фантастичних обрисів, а вранішній вітерець зіштовхував їх і розганяв.
МЕДНІКОВА Марина – Зірка, або терористка Posted on by / 0 Comment Київська божественна весна гнала соки, пливли небом кучерики хмарок, повівав вітерець, а-ось-і-я – хизувалася зелена памолодь на деревах, кущах, газонах, люди їли пахкі чебуреки, вигулювали дітлахів і собачок, сміялися.
ЮЩУК Іван Пилипович – Троє на Місяці Posted on by / 0 Comment Війнув вітерець. … Від Дніпра вітерець подихає.
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША Posted on by / 0 Comment Іноді легкий вітерець пробігав ковилем, і тоді здавалося, що хрести хитаються, стривожені появою живих, які так нерозумно вломилися у заповідний притулок небуття. … Тільки легкий вітерець, немов грайлива дівоча рука лагідно перебирав довгий чорний чуб… *
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment З корми вітерець приносив пахощі припаленого м’яса та каші, яку готувала собі варта.
