Бредбері Рей Дуглас – Марсіанські хроніки
Воно прилетіло в містечко, наче вітер пустелі, і своїм палючим диханням розтопило на шибках химерні зимові візерунки. … Між колонами повівав вітерець, на вогняному столі кипіла срібна лава. … Вітерець ворушив червонясте волосся Ілли, щось тихо муркотів їй на вухо. … Там, мабуть, пролетів птах, а може, прошумів вітер.