Результати пошуку слова: Вітер
БІЛИК Іван – Золотий Ра
З-над невидимої звідси Еллади сходило сонце, жовте й сухе, це вістувало годину й попутний вітер. … Надвечір знявся вітер з Пелопоннесу, який ледь виднів на обрії з правої руки; купець побудив своїх веслярів і наказав згорнути вже непотрібне вітрило. … Незабаром знявся вітер і з неба тисячами бурдюків линула вода.
СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево
Десь здалеку, з-за ріки, вітер доніс розкотистий грім, *іорна квітка диму розпукла над зеленим оксамитом плавнів. … Надворі шумів вітер, швидко хмарилося. … * Рвучкий вітер напинає сорочку, приємно холодить щоки, шию, груди. … Вітер несе дрібні, як пил, краплини. … Вітерець тріпнув білявим чубом, приємно залоскотав щоки.
МАЙН Томас Рид – Морське вовченя
Цього вітерця було досить, щоб надувати вітрила мого шлюпа і нести його мов на крилах. … Чимало разів я влаштовував такі перегони, з яких ми по черзі виходили переможцями залежно від того, був вітер попутний для мого кораблика чи ні. … Саме він і вітер погнали у море човен. … А що коли вітер посилиться або почнеться буря?
ПАЛЕОКОНТАКТ: МІФИ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ? Іван Мозговий
“[Бачив же] коло них і колісниці, на яких їздить кожен із них, подібно до того, як ходить вітер, і немає їм спокою: і вдень, і вночі йдуть вони і повертаються. … “І побачив я, аж ось бурхливий вітер насував із півночі, велика хмара та палаючий огонь; а навколо неї – сяйво, а з середини його – ніби блискуча мідь, з-посеред вогню.
БРЕДБЕРІ Рей – У сріблястій імлі
Тут і квіти, і хімікалії, і пилюка, і вітер. … Прислухався до вітерця, що прохолодно нашіптував йому щось на вухо. … Вітер на дні порожнього моря дмухав імлою. … З мертвого міста дув вітер. … Налітав хвилями на людей, кидав пилюгу на сріблясту ракету, обмітав нею акордеон, обсипав пилом гармоніку, запорошував очі, а вітер тонко виспівував.
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон
Тоді всі пішли на галявину, вкриту високою зеленою травою, куди не догрівало сонце, тільки вітер тихесенько віяв. … Назавтра вітер перемінився, і барки пішли під вітрилами на захід; увесь той день плилося їм щасливо, та підвечір ізнов схопився буйний вітер, устала супротивна хвиля і порізнила тії судна.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем
Селаброс говорив це усе, як кажуть, на вітер: йому було байдужісінько за ті питання. … Вона почутила, що іздригнулась од тієї думки, неначе на неї повіяв холодний мокрий осінній вітер. … Несподівано схопився з моря вітер. … Вітер дмухнув на бульвар. … Його честь писана на воді: вітер дмухнув – і честь зникла!