СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів
Максим кинувся до нього, відірвав його руки од лиця, побачив закочені очі і пухирі слини на губах… А пострілів усе не було; спливла уже ціла вічність, а капонір мовчав. … Ліз довго, цілу вічність, у задушливій тиші, назустріч неминучій смерті, назустріч вічній смерті, видряпався і затих, стоячи навкарачки.