ТАРАСЮК Галина – Покоївка Posted on by / 0 Comment Так Міля і зостарілась біля них, непомітно перетворившись із вродливої, моторної, наче ртуть, молодички у затуркану бабу, з виразом вічної провини на пісному старіючому личку.
МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне Posted on by / 0 Comment Марині кинувся в вічі хрест, що батько напалив на сволоці, як із страсті вернулися. … Дід Улас увесь затіпався, хотів плюнути Марині в вічі та від немочі тілько на землю плюнув, кинув геть від себе шматок хліба, що показував Марині, і повернув з двору.
ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита Posted on by / 0 Comment Кайся, щоб не було пізно, Грішну душу очисти!» Привели його під гільку, Завдали на шию сильку, На драбину Лис вступив І, звернувшися до миру, Він царю вклонився щиро І ось так проговорив: «Наступає вже година, Ох, для звірів всіх єдина: Швидко вічним сном усну.
Борис Грінченко – Брат на брата Posted on by / 0 Comment Убогий парубок, що заходив у город, шукаючи роботи, і несподівано ставав там царем, не міг почувати й половини того, що почував він, Корецький, вийшовши несподівано з тюрми, щоб промовляти на вічу до визволеного народу!..
Вічовий Posted on by / 0 Comment …вічови́й, вічово́го вічову́ вічове́ вічові́, вічови́х орудний вічови́м вічово́ю вічови́м вічови́ми місцевий на/у вічово́му, вічові́м на/у вічові́й на/у вічово́му, вічові́м на/у вічови́х
Вічевий Posted on by / 0 Comment …вий, віче́вого віче́ву віче́ве віче́ві, віче́вих орудний віче́вим віче́вою віче́вим віче́вими місцевий на/у віче́вому, віче́вім на/у віче́вій на/у віче́вому, віче́вім на/у віче́вих [іст.]
Будь-що-будь чи будь що будь як правильно? Наприклад: тихо-тихо; будь-що-будь, віч–на–віч, всього-на-всього.
Віче Posted on by / 0 Comment ві́че – іменник середнього роду відмінок однина множина називний ві́че ві́ча родовий ві́ча віч давальний ві́чу ві́чам знахідний ві́че ві́ча орудний ві́чем ві́чами місцевий на/у ві́чі, ві́чу на/у ві́чах кличний ві́че* ві́ча*
Iрена Карпа – Фройд би плакав Posted on by / 0 Comment У тих змертвілих мікросхемах старенького комп'ютера на віки вічні було поховано добрячий шмат Марлиної роботи: нотатки до статей, шматки різноманітних текстів, початок одного роману й кінець іншого.
Іван Драч – Крила Posted on by / 0 Comment Бо там, аж на тому березі, Бо там, аж на тому боці, Живе кума його Текля І діда не має ні в оці, Не те що в своєму серці, А навіть і не в печінці, Як би ото вже годилося Вічній сварливій жінці.
