Результати пошуку слова: Вія
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
I хоч нічого не тямив у тому, що читав, з жадобою та нетерплячкою вдивлявсь і вдивлявсь у той почерк – глибоким спокоєм та чаром віяло від тих сторінок. … – Чекай о пів на одинадцяту… Він знову скинув капелюха, вклонився, і в Галі з очей раптом сипнули віялами сльози. … – Коли він віявся, щось значило для мене: є він чи нема?