Skip to content Гадаєш, мабуть, що залівною п'ятою зумієш розтоптати мій дух, поступово перетворити мене в худобину, в раба? …
однаково ворог: зумів — і одним гадом менше. …
— Якщо є трагедія старості, то, гадаю, не в тому вона, що старіється тіло… …
— А ти ж як, гадала? …
Я гадав, на тобі значно більше накопичень… Я гадаю, ваше милосте, – …
Гадаєте, ми з іншого тіста? …
Гадаєте, що ми такі дурні і не знаємо, що за цими стінами – широкий світ? …
Для того й треба було знищити поміж нами розрізненість, і це, гадав я, вирішить немало проблем і проклять… – …
По-моєму, таких упертих нам ще не траплялося, як ви гадаєте, пані Павучихо? Лишаюся з такими гадками – твiй друг Дiамантiй. …
Воно, як тiльки почнеш звертати до нього гадки свої, вiдразу оживає, i, як прах, розвiяний вiтром, зникає бiс нудьги та зневiри. …
Ця болячка тому зроджується, що не навчаються царствовi Божому i правдi його, а гадають, що все на свiтi визначає талан, як у беззаконнiм володiннi.