ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє
Я витер руки й, потягнувшись до френча, що висів на стіні, вийняв із внутрішньої кишені гаман. … Згодом я ліг спати на підлозі в коридорі, засунувши перед тим гаман з грішми та документами під сорочку і пояс, так що він зсунувся у холошу бриджів. … Я дістав гамана й дав кожній по десять лір.- Ідіть туди,- показав я.- Там друзі!