Результати пошуку слова: Гамір
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності
Здавалось, його не обходить гамір довкола його успіхів, здавалося, що позбавлений він і того робочого нерва, від подразнення якого народжується пишання власним умінням, власними успіхами. … – Я підійшов до нього якось,- вів далі поет, не зважаючи на гамір і на те, що його не слухали,- підійшов, кажу: «Дозвольте прикурити».
Ольга Кобилянська – Земля
Тоненький голос продирався насилу крізь грубий гамір голосів, тупіт і шолопання ніг, літав раз розпучливими, раз веселими варіаціями між весільною компанією і все неначе навертав її до себе. … Вкінці мішаються в один барвний густий гамір і розбігаються живим відгомоном у затишні, неосвічені закутки лісу.