Результати пошуку слова: Глухо

Бухтіти

Posted on by / 0 Comment

бухті́ти – дієслово недоконаного виду (глухо звучати; бухати) Інфінітив бухті́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа бухті́тиме бухті́тимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа бухті́є бухті́ють Активний дієприкметник Дієприслівник бухті́ючи МИНУЛИЙ ЧАС чол.

Гнат Хоткевич – Довбуш

Posted on by / 0 Comment

Коли тут було так глухо, то в сиглах Чорногори, де є багато таких місць, що там ніколи не ступала нога людська, очевидно, було цілком не так, як то уявляли собі хлопці в Печеніжині. … Не рвав і не метав від злоби Олекса, але глухо засіла велика ненависть у цьому свобідному серці.

ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів

Posted on by / 0 Comment

А це глухо сичить, мабуть, пугач, що примарою снує між деревами». … Якусь мить танцюристи стояли нерухомо, потім глухо загупали бубони, і шеренга юнаків повільно пішла навколо вогнища. … Незабаром загупала глухо ступка, але хлопець її не бачив, бо йому заважала стіна. … Глухо, наче з безмежної далечини долетіли ці звуки до яру.

Олександр Довженко – Повість полум’яних літ

Posted on by / 0 Comment

— глухо сказав він, коли Шредер раптом відступив перед ним на два кроки. … Чорні хмари вгорнули всесвіт, і мряка стала стіною від землі до неба — глухого, беззоряного. … — глухо відповів полк з імли. … — глухо застогнав один, немолодий вже, брудний полковник і озирнувся на захід.

УГАРОВ Григор – Невидимий риф

Posted on by / 0 Comment

Капітан зупинився, прислухався, силкуючись уловити знайомі звуки, але… втомленого глухого торохкотіння машин не було чутно. … – глухо простогнав Акула, та тільки-но професор нагнувся, щоб підняти пістолет, негідник швидко схопився на ноги. … Мотори усе ще глухо гуркотіли.

ФРЕМОВ Іван – Година Бика

Posted on by / 0 Comment

 Уявіть, що ви натрапите на стіну глухого, абсолютного нерозуміння і її не вдасться пробити. … Розділ V У САДАХ ЦОАМ Нея Холлі, яка переселилася під купол зорельота на місце Ген Атала, прокинулась від глухого виття приладів зовнішнього прослуховування. … Та глухо заревіла, підстрибнула і, діставши ампулу в задню ногу, помчала геть.

Володимир Набоков – Лоліта

Posted on by / 0 Comment

На закрутi сходiв було ствiрчате, нiколи не вiдкриване, павутинням заросле вiконце, в перехрестях якого один квадратик був з рубiнового скла, й ця кривавiюча рана серед iнших знебарвлених клiтин, а також її несиметрична позицiя (хiд коня бе вiсiм – це шiсть), завжди мене глухо тривожили.