Результати пошуку слова: Глухо
Ольга Кобилянська – Царiвна
Моi погляди менi звiснi, а хто iнший не буде дуже цiкавий знати фiлософiчнi висновки молодоi дiвочоi душi; довкола мене глухота i нудьга, а самiй власнi думки безнастанно пережовувати, – … Десь недалеко ударив грiм i луна гудiла, котилася горами глухо, грiзно, довго. … Тiсно й глухо, i якийсь тайний, пожираючий жар палить менi душу.
Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ
— Раптом глухо, як з того світу, пролунало у пропахлій квітковими консервантами тиші. … Геть з цього глухого закутня! … Тож не чекаючи дозволу, відгортає худого і легкого, як пір'я, Іларіона дужою десницею, і рече князеві те, про що глухо гудуть ліси предковічні… … Мури глухоти, як стояли, так і стоятимуть.
БОРЩАК Ілько – ІВАН МАЗЕПА. Життя й пориви великого гетьмана
Петро закликав усіх визначних козаків, щоб негайно зібралися в Глухові на Чернигівщині, на території, де стояли московські війська і вибрали нового гетьмана, тому що “цей вибір може стати спасінням Малоросії”. … Кенігсен щасливіший, оминув цих мук і вмер від ран, тоді, коли його перевозили до Глухова, де вже трупа переломав кат.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі
З фронту Іван повернувся глухонімий. … Якби не Мостовий, то не додумалися б ні Сніп, ні Мазур, ні той глухонімий протягувати в партію стригунців… – … – Ви наш колгосп уже двічі приєднували і двічі відділяли,- глухо кашляв Сніп. … Йому все ще не вірилось, що він залишить свою Наталку в глухому селі, серед чужих людей.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків
– відзивалось глухо на його поклик, як з-під води, а звідки, де був той, що кричав,- невідомо. … зсунулись гори, роздушили усе живуще і лиш одно Іванове серце глухо калата під кептарем у безконечних мертвих просторах? … Біла завіса закрила гори, а в глибокій долині щось клекотіло, ламалось і глухо шуміло.