Результати пошуку слова: Глухо

МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник

Posted on by / 0 Comment

Коли нарешті ти повісиш на кілочок у глухому кутку хатини свою шаблю-розлучницю, коли – надовго, а чи й назавжди – розсідлаєш свого бойового коня і забудеш про нескінченні шляхи-дороги, про криваві січі, про сповнені тривог і небезпек дні й ночі?.. … глухо промовив Гурко, виймаючи з-за пояса пістоль.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

— Але ж глухо навколо, — … і глухо навколо, стіна і чужина? … — Його довгобразе лице зблідло, й мені здавалося, що Бережана різко заболіла глухота, якою відгородили мої поетичні спроби від людей. … що порожнеча й глухота навколо вартісної мистецької речі котрогось дня зникають, бо і єфрейтори не вічні.

Глухий

Posted on by / 0 Comment

називний глухи́й глуха́ глухе́ глухі́ родовий глухо́го глухо́ї глухо́го глухи́х давальний глухо́му глухі́й глухо́му глухи́м знахідний глухи́й, глухо́го глуху́ глухе́ глухі́, глухи́х орудний глухи́м глухо́ю глухи́м глухи́ми місцевий на/у глухо́му, глухі́м на/у глухі́й на/у глухо́му, глухі́м на/у глухи́х

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Хранителі Персня – Володар Перснів-1

Posted on by / 0 Comment

Вони рано переселилися на захід [11] і дійшли майже до кінця Еріадору, аж до гори Вітровії, коли решта усі ще сиділи у Глухомані. … Він замовк, а потім промовив повільно й глухо: – … Адже вісті про великі події далеко розійшлися по Глухомані, багато людей чули ім’я Більбо та знали, звідки він родом.

АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів

Posted on by / 0 Comment

глухо відповів Крок, не підводячи голови і опускаючись на стілець по другий бік столу. … глухо і неохоче відповів Крок, – … Горєлов здригнувся, витер хусткою обличчя і глухо запитав: – … – слабо й глухо пролунало під шоломом!  … «Бу-бу-бу…» глухо донеслося знову звідкілясь знизу. … Він хвилину помовчав, потім глухо запитав: –

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

За муром саду глухо й без перерви гуркотить кам’яно-залізний, багатомільйоновий Берлін, наче клекоче велетенський казан під вогнем самої землі. … Червоно-золота голівка рівно й непорушне стримить із глухого, високого чорного коміра — червоно золотиста квітка в чорній вазі.

Семен Скляренко – Володимир

Posted on by / 0 Comment

Над Дніпром настала велія тиша – гребці опустили в воду довжелезні свої весла, керманичі залишили стерна, тільки вода дзюркотіла за бортами, десь глухо гупнула, упавши в воду, підмита бистрею круча. … промовив глухо. … – глухо прозвучало в спочивальні. … – глухо лунає ще один голос.