Результати пошуку слова: Глух

ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє

Posted on by / 0 Comment

Ще один вибух – і за його гуркотом почулося глухе торохкотіння уламків цегли та грудок землі. … Той ряд ліжок, в якому лежав я, тягся попід глухою поздовжньою стіною проти вікон, а другий – головами до вікон, проти стіни. … Пістолет глухо клацнув, і я заклав новий магазин.

МОЛДОВАН Валеріан Васильович – Риторика загальна та судова

Posted on by / 0 Comment

Цицерона там не знайшли, а всі, хто був усередині, казали, що не знають, де він перебуває, лише якийсь молодик на ім'я Філолог, котрий одержав у Цицерона гарну освіту й виховання, вільновідпущених його брата Квінта, сказав трибуну, що Цицерона понесли на ношах глухими тісними стежками до моря.

УЕЛЛС Герберт – У безодні

Posted on by / 0 Comment

За словами Девідсона, його острів – загалом глуха й похмура місцина, там майже нічого не росте, самі голі скелі та трохи торф’яних боліт. … Девідсони найняли крісло на коліщатах, а супроводжувати хворого поставили свого утриманця Віджері, чоловіка впертого й глухого.

ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев

Posted on by / 0 Comment

Я б змішався з тією землею, де вечорами граються діти, а вранці ще, може, навчають коней перестрибувати перешкоди,- копита глухо гупають по дерну, а в ставку скидається форель, полюючи на мушву». … Всі розмовляють за столами так, наче офіціант – глухонімий. … Вони звернули у глухий завулочок і дійшли до самого кінця.

БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови

Posted on by / 0 Comment

Він – один з багатьох таких ешелонів; женуть вони отак божевільним темпом через глуху піч і крізь ще глухіший Сибір, оповиті таємницею… Не просто таємницею, а таємницею державною оповиті вони. … Другий голос десь з глибини вагона глухо, насмішкувато: –  … гукнув хтось, мов до глухого: –

Біблія – Новий Заповіт

Posted on by / 0 Comment

4 Ісус же промовив у відповідь їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите: 5 Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина… 6 І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!

ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК

Posted on by / 0 Comment

Валентій зірвався на рівні ноги, Повів довкола блудними очима… Як тихо, глухо!.. … Чим нижче сонце, наче кров червоне, Хилилося з полудня, чим густіший І гарячіший залягав туман, Чим дужче і глухіше вітер вив, Тим неспокій Валентія збільшався.