Skip to content
Жінка чи пані в чорно заповитій голові, сама бліда і худа, дивиться милосердно на неї і говорить: — …
Плаче і підіймає, благаючи, до них руки і говорить щось чужою незрозумілою для людей мовою. …
каже, і все якось згорда, мов про своє говорить, — …
говорить Настуні, — …
— І говорить се без докору, без злоби, а так собі спокійно, мов дитина.
Це теж, прихиляючи небо до землi, говорить моя мати, i тому я люблю ту пору, коли суничники засвiчують своє цвiтiння. …
Наступила та незручна тиша, коли один мовчить, а другий не говорить. …
– Недарма говориться: коли журба їсть людину, то їй не до їжi, – …
– журно говорить мати, думаючи, що я сплю.
Даруся сидить на теплій, іще майже літній землі, гладить веселі голівки айстр, куйовдить долонею запашні кучері, говорить до них, розказує, що хоче, сміється – і що ж тут такого дурного? …
З курми вона говорить краще, ніж із людьми. …
Може, тому, що ні з ким не говорить ні слова, а вона ж не є німа, тому вона думає безперервно.
– Ну, ось, бачите, навiть справа, а ви тiкаєте… Хто ж у лiсi про справи говорить?.. …
Марина розумiла, що Надiя говорить про Коцюбинського. …
Коцюбинський догадався, що вiн говорить все ще про своїх супротивникiв, одного з яких вiн гнав удень з двору. …
Я так i не маю,– говорить вiн, немов продовжує вчорашнi i позавчорашнi розмови, –
