Результати пошуку слова: Годі

не спиться, та й годі… «Ні, вже: не швидко ти діждеш, щоб я пішов на поле!» II ДВУЖОН Літ за двадцять до кріпацької волі, з того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок, у село Піски вступав якийсь невідомий захожий. … Усі в один голос: «чортеня», та й годі! … Гляне на образ: дивиться бозя, та й годі!

– Лихо нам із ним, та й годі! … Такі речі і ще багато інших, про які не гоже й говорити, вельми не сподобалися євреєві, чоловікові поміркованому й статечному; він вирішив, Що годі вже дивитися, і вернув до Парижа. … Бачивши Мартелліно, що годі одмагатися, і каже: –  … Та годі вже про се говорити.

рай, та й годі! … Обізвався пан Трясило: «А годі журиться! … Треба слухать, може, й справді Не так сонце сходить, Як письменні начитали… Розумні, та й годі! … годі! … Добре, годі! … Годі! … годі! … Добре, годі! … “Годі, пташко!” “ … “Кошовим,- каже,- буде, та й годі; а може, ще і гетьманом, коли теє…” Старшина другий А Ґонта нащо?

Досить цеї проклятої війни, годі вже напрацьованим рукам пролетарів убивати своїх братів. … Його теж годі було переконати, тому я тільки доказував йому, що український полк та ще під моєю орудою буде ще надійнійшим. … На цей корпус годі було числити. … До дому та й годі! … Годі, козаки, воювати!

Коли ж вони дізнаються, що ми їх виказали, то нам годі сподіватися пощади, Алісо! … І він, і його кляте судно можуть іти собі до дідька, годі з мене. … –  Годі, Есмеральдо, замовкніть!  … Годі, годі, пане Філандере, годі, годі!  … Кожен був переконаний: ця пригода принесла йому стільки переломів та вивихів, що вже годі й сіпатись.

Ну годі, хлопче. … –  Годі, старий Томе!  … –  Годі дуріти, Джуді!  … –  Годі, годі, дитино! … Про те, щоб утекти на веслах від легкого човна, якщо тільки ним керують сильні та вправні руки, годі було й думати, а тому чоловіки ухопилися за рушниці, готуючись до бою. … Людському розумові годі збагнути всі імпульси, які керують вчинками тварин.

— І так люди роблять, сину, це не така новина, та, бач, на таке годі самому пускатися, бо ми пропали б там, мов пташенята від шуліки. … — Годі, щоб увесь час була погода. … — Тарасе, воно гарно, що ти такий відважний, та мені годі. … — Годі, мої ріднесенькі, так судилось. … Годі, дитино, живий живе гадає.

— Розправа з панами і з жидами — та й годі! … Плюнув, розтер, та й годі! … — Годі, годі, пане титарю, — … — Годі белькотіти! … — Годі! … — Годі! … Але вони, бідолашні, такі слабкі й безсилі: вона б принесла їм нові муки, нові напасті, та й годі!.. … — Годії — спинила його вражена до глибини душі панна.

годіве́льний – прикметник відмінок однина множина чол.

Хіба будемо дивитись один одному в вічі та й годі? … Годі, думаю, – … –  Годі вже тобі жартувати! … Мойсея, та твого брата, та свата Хоцінського та й годі. … годі! … –  Годі вже, Ясю, з тими руками! … Годі нам з мужиками куматись! … –  Годі тобі вигадувати та видумувати! … –  Годі тобі, старий!