Результати пошуку слова: Голод
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика
Голодне, нещасне плем’я, яке блукало в навколишніх лісах, вирішило пограбувати хазяїна. … Онде мулат у солом’янім капелюсі закидає сітку і голодними очима дивиться на похмуру ріку. … Індіянин, мов голодне вовченя, уп’явся зубами в маніоковий хлібець. … Смерть від голоду, смерть від хижих звірів, смерть від тропічної лихоманки.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя
Отож в наше засніжене, зруйноване, голодне місто приїхав цирк. … Під’страхом розстрілу… Він робив дуже смачні ковбаси, і фрау Гертруда інколи давала мені шматочок… Я був весь час голодний, ми всі – остарбайтери – були голодні й тяжко працювали в полі. … Це відкриття сповнило надією мільйони голодних людей у всьому світі.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки
Я зовсім голодний. … Після голодної вечері Балабуха почав прощатись. … Ці гарбуза не причеплять, але вітають гостей голодом. … Балабушиха знала, що свати приїдуть од Терлецьких голодні, й подала вечерю. … – Як оженишся, сину, з Олесею, то вивчи її, як вітати гостей та не випускати їх з двору голодними, –
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький
Почався голод. … Йдіть же та тим часом погуляйте в садку, доки ми скінчимо свою старечу розмову й пораду з чужоземськими посланцями, а потім прошу князя Домініка на ранній сніданок, бо я чогось вже голодний. … – Це або на голод, або на чуму. … Голодні збіжалі дрібні пани уплітали черствий хліб, аж за вухами лящало.
100 найвідоміших образів української міфології
Справедливе небо не синє, а червоне, як коли-де воно розчиняється, тільки на яку-небудь оказію: на війну або на поморок, або на голод”. … Таке ж уявлення про матеріальність душі, яка відчуває голод, холод, може п’яніти від вина, існувало й в інших народів). … Вони маленькі, туляться в кутку за піччю й постійно голодні.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа
Як його слухати, то й з голоду вмерти треба. … Ясь виїв аж дві тарілки борщу, а мама сміються та кажуть: мабуть, тебе жінка держить на голодному столі, – … Голодні корови смикали стріху. … Біднота, пустиня, голодні дикі собаки – все те так вразило Яся, що він трохи не гукнув до погонича: «вертайся назад кіньми».