Реви Posted on by / 0 Comment ре́ви – множинний іменник (голосний плач) відмінок однина множина називний ре́ви родовий ре́вів давальний ре́вам знахідний ре́ви орудний ре́вами місцевий на/у ре́вах кличний ре́ви [розм.]
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment чи то душно було в її світлиці, чи то дратувало нерви напоєне пахощами повітря, чи не давав поринути в сон голосний спів солов’їв, — … У відповідь на слова отця ігумена звідусіль почувся голосний плач. … Єлпідифор підняв кропило й під голосний спів окропив свяченою водою найближчі ряди.
Нігті чи ніхті як правильно? Щоб дізнатись яку букву писати, треба підібрати споріднене або змінити слово так, щоб після сумнівного приголосного стояв голосний: нігті – ніготь.
Учитель чи вчитель як правильно? На практиці те або інше слово використовують в залежності від форми попереднього слова: якщо воно закінчується на голосний звук – вчитель, якщо на приголосний – учитель.
У місті чи в місті як правильно? В місті – літера "в" пишеться, якщо попереднє слово в реченні закінчується на голосний.
Довідка чи довітка як правильно? Для перевірки сумнівного приголосного звука зробимо так, щоб після перевіряємого приголосного з’явився голосний.
Люблячих чи люблячіх як правильно? З основою на твердий приголосний та закінченням (ий) прикметники відносяться до твердої групи та мають голосний (и) у відмінкових закінченнях, крім називного та знахідного.
Кисломолочний чи кисло молочний як правильно? Утворені поєднанням прикметника та іменника складні прикметники пишемо разом, якщо вони мають сполучний голосний (о) та іменникову основу на приголосний звук.
Витремо чи витримо як правильно? В нашому випадку він не чергується з приголосним (и) з тієї причини, що після нього відсутні сонорні приголосні (р, л) та наголошений голосний (а), на відміну від слова витирати.
Різьбяр або різб’яр як правильно? Апостроф в даному слові не вживається, оскільки при фонетичному розборі слова (р’із’б’ар) бачимо, що голосна буква (я) позначає не два звука (йа), а один голосний (а) та вказує м’якість приголосного (б).
