Skip to content А надто вам розказать би, Як козак чорнявий Під вербою, над водою, Обнявшись, сумує; А Оксана, як голубка, Воркує, цілує; То заплаче, то зомліє, Головоньку схилить: «Серце моє, доле моя! …
Де вона, моя голубка Приборкана, плаче?» Тяжко йому. А я, нещаслива, я не знаю, що менi перш дiяти: не гарно Катрi потурати, та жалко i впинять – як я згадаю, як вона, моя голубка, побивається! …
Усе питають: "де мама?", усе кличуть: "мамо!" Маруся не одмiнилася – тiльки пiшла молоденька, а повернулася сива, як голубка. Що є кращого в світі, як образ ніжної, як голубка, прекрасної, як сонце, милої й лагідної, як пестливий весняний вітер, жінки?! …
заграсувала дівчина до слідчого ніжним, грудним голосочком, як голубка, кинувши скоса ледве вловимий погляд на Андрія. 