ЛЕМ Станіслав – Едем Posted on by / 0 Comment Він дивився на повиту голубою імлою лінію обрію. … Інженер упіймав у перехрестя чорних ниток спресовану склянисту масу живоплоту, кинув погляд убік, перевіряючи положення трьох дисків – білого, червоного й голубого – і натиснув ногою педаль.
Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment Ти наша сива; голубонько! … – Нi, серденько бабусю, нi, голубонько! … Ви були в голубому.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment Чому б не вхопити, не обцілувати, чому б не розчесати її довге, пов'язане голубою стрічкою у тугий бунчук волосся кольору темної міді, чому б не провести пальцями по широких, по-чоловічому волохатих бровах, чому б не торкнутися губами пухнастих вій, чому б не втопитися у тих зелених очиськах?
АЗІМОВ Айзек – Я, робот Posted on by / 0 Comment і коли він упав, прямо з центру “голубого грона” полетіли друзки. … Він був чорний, а замість голубого неба виділялися жовті зірки, що заповнили космос.
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки Posted on by / 0 Comment нiби величезною голубою мискою мене накрито. … – Ах, ви хочете, щоб вам принесли годинник на блюдечку з голубою кайомкою?
Концептуальні засади та шляхи реалізації проекту “Гуманізація технічної освіти у ВПІ.“ Posted on by / 0 Comment Голубович Анатолій Миколайович – старший викладач.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди Posted on by / 0 Comment Ярослав однією рукою тримав дівчину, а другою визбирував, виважував їх і п’янів од їхніх пахощів, од місячної пороші, що збризкала їх, од хвилі з татарського броду… Ой броде татарський, явори, та калина бережками, та любов, що не зна берегів… II За шість років вопа вродила йому двох голубооких синів.
ПАНОВ Микола – Боцман з «Тумана» Posted on by / 0 Comment Деякі висоти наче димилися: їх огортали смуги голубого туману. … голубоокий, з-під безкозирки м’яке волосся в’ється, над тільником ріденька борідка стирчить, –
Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом Posted on by / 0 Comment Їй пригадалось, як задзвонив телефон у Майбутньому, через двісті років, голубого квітневого ранку дві тисячі сто п’ятдесят п’ятого року, й вона взяла трубку. … Сонце опускалося в мирному голубому небі.
