Результати пошуку слова: Гостя

МЕДНІКОВА Марина – Зірка, або терористка

Posted on by / 0 Comment

– А я думаю, чи не рятувати дорогого гостя. … Чики-брики – і на кухню, поважним гостям не заважати. … Ви ще у мене в гостях були. … Як не прочиняла Зірка їм двері, як не натякала гостям, що інші теж на них чекають, ніхто ані руш.

Адріан Кащенко – Славне військо

Posted on by / 0 Comment

Щоб легше позбутися непроханого гостя, господар підкупив кількох харцизяк, аби ті по-зрадницькому знищили козацького гетьмана, й вони, підстеживши, коли Косинський з кількома товаришами гуляв у корчмі біля міста, зайшли туди, ніби випити, а далі, зчинивши з козаками сварку, вбили і гетьмана, і його запорозьких товаришів.

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

Кожному скаже ласкаве слово; до одного обернеться з усміхом, до другого – з повагою, кожному годить, коло кожного ходить… Гостям – привілля! … Чіпка приставив з другого боку стола ослінчика, сів навпроти гостя. … Підвівся Польський – і тільки й видумав, що просив випити за здоров’я «дорогого гостя»… Випили й за «дорогого гостя».

Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр

Posted on by / 0 Comment

отам видно гармати стояли, отам сліди великих печей з котлами, в яких гріли смолу і окріп “гостям голови мити” під час штурму. … Ставили “Степового гостя”. … Другого дня мали гостя — … При штабі бачили ранішнього “гостя”, вже передягненого у військове.

МІЛН Алан Александр – Вінні-Пух та його друзі

Posted on by / 0 Comment

А трапилося так, що саме напередодні Крістофер Робін був на вечірці у свого друга Паця і там усім гостям роздавали повітряні кульки. … – Авжеж, ти не Ру,– сказав він.– Я щойно бачив Ру в гостях у Кролика. … ми в гостях у Сови?..

Ремарк Еріх-Марія – Три товариші

Posted on by / 0 Comment

– сказав Ленц, як тільки глянув на гостя. … Яке щастя, що моя гостя не прийшла! … За те, щоб ваш дім та скоріше наповнився гостями! … Зате коли б ми вже й були разом, то не мали б потреби сидіти в ресторанах і знову й знову розлучатися так швидко, ніби ми були одне в одного в гостях.

Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість.

Posted on by / 0 Comment

так що він ледве з однією парою волів додому вернувся; з того часу, коли хто ненароком скаже хоч слово про Москву, він того просто з хати виганяє, а коли де в гостях почує таке слово, то надіне шапку і, не прощаючись із хазяїном, їде додому на хутір.