ЛЕМ Станіслав – Кіберіада
Трурль зауважив це, визирнувши у вікно, коли сідав навпроти гостя, що глянув на нього діамантово-осяйно, а тоді озвався такими словами: – … А може, для гостя – гербати? … Мені не хотілося б квапити вас – будьте моїми гостями, прошу! … Коли я хотів розрахуватися, виявилося, що дирекція вважає нас своїми гостями.