Результати пошуку слова: Грало

Микола Бажан – Майстер залізної троянди

Posted on by / 0 Comment

Внизу блищало й грало майвами море. … Степи і море — до них прагнув душею Юрій, виходячи з задимлених кабінетів метушливої кінофабрики і стоячи над крутояром, під яким аж до самого обрію коливалося, миготіло, грало, вабило, загрожувало море.

Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР

Posted on by / 0 Comment

Дума У неділю вранці-рано Синє море грало, Товариство кошового На раді прохало: «Благослови, отамане, Байдаки спускати, Та за Тендер погуляти, Турка пошукати». … Козеня, Неначе теє кошеня, І не пручалось, не кричало, На лоні пестилося, гралось. … Дитяточко собі росло, З Івасем удовенком гралось.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

— вийняв із скрині шматок полотна… Сонце грало в зеленому од трави і синьому од цвіту фацелії обважнілому саду. … Свіжий вітрець обвівав русий вигорілий чуб косаря, сонце грало на його дужих набухлих руках, м’язи бронзовим литтям виділялися на плечах і шиї, а на обличчі гордовите зосередження почало розмиватися усмішкою.

МАТІОС Марія – Нація

Posted on by / 0 Comment

І тоді душа баби Одокії Обізветься до нас сопілкою… Моє голуб'ятко, Не бий так ніжками маму… Мама третю добу не їла… Мама хоче заснути І прокинутися трембітою… Щоб ти ніколи не грало веселої, Моє серденько, Ні трембітою, ні сопілкою. … Бо йому ще не грало так серце ані до одної дівки, ані до вдовиці, ані до молодиці.

РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі

Posted on by / 0 Comment

Ми побачили обличчя, наче блискавку прозору,- Грало сонячне проміння серед темного простору; Розпочав тоді із нами привид бесіду сувору, І агати вій стрілчастих осявало сяйво зору. … – Додала ще й лал чудовий – гарне сяйво грало в лалі, Він осяював, як сонце, поночілі, темні далі.

Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця

Posted on by / 0 Comment

Занадто радикально це гралось – одруження. … А, може, нічого й не гралося? … Наприклад, у приміських незле гралося в карти з незнайомими лісорубами або грибниками, причому карти явно походили ще з тієї колоди, порнографічної мрії дитинства.

ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко

Posted on by / 0 Comment

І вони обидва, вона тут, а дяк там, пильно вдивились у далечінь, відтак щось сплеснуло, ніби бичем, і вони рушили, безвільно поспускавши руки й голови, тобто однаково й дивно понурившись, і ледве ступаючи ногами по тому срібному тілу, що було тверде, ніби крицеве, й грало лускою, пострілюючи блискітками.

ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному

Posted on by / 0 Comment

Я зачудувався високим і безхмарним небом над собою, і душа в мене розм'якшувалася від чудової мелодії, що неслася над водою, і від золота, що грало в хвильках. … Десь над головою м'яко грало останнє вечірнє проміння, і від його теплої легкої музики все завмирало зачароване: трава, бур'ян уа дерева.