Результати пошуку слова: Гуп
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Серце важко гупотіло в грудях, холодний вітер гуляв там і вистуджував її. … Гупало йому в скронях, погасла люлька, яку він затис у кулаці, химерні думки закрутились у голові: все ще думав про золотистий дощ за вікном і про ту постать із парасолькою. … Глухо гупало в неї серце, кров прилила до обличчя, –
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки
– сказав Балабуха й, закинувши ноги через полудрабок, скочив додолу, його здорова, важка постать аж гупнула, неначе хто кинув на землю лантух пашні. … Отець Мельхиседек лежав посередині й тільки чув, як подушка літала над ним, неначе здорова гуска, та десь гупала. … Довго гупцяли гості в прихожій, довго роздягались та чепурились.
Олесь Гончар – Твоя зоря
Притиснута до грудей ще тепла грудомаха сплавленого цукру аж тут випорснула в дівчини з-під фуфайки, гупнула в бур'ян край подвір'я, злякавши брата. … Гупнуло на землю. … Перше гупнуло глухо й лежить, і несила очей від нього одвести. … А тим часом гупнуло ще й ще. … довго там гупали ціни на токах у кожному дворі…
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Він сідає рівніще, зачісує обома руками жовту гриву й гупа рукою по столі. … В очах мені стоїть туман, і я мимоволі помічаю здивовано, що важко, трудно дихаю, й серце гупає. … Я гупаю кулаком по столі й кажу: — … У вухах густий гомін, дзвін, серце гупає з болем, ноги дріжать дрібно-дрібно, підгинаються.
Олекса Кобець – Записки полоненого
Там одразу наростає купа людей, збігаються галасливі червоноштанники, в повітрі лунають верескливі вибухи мадярської лайки, майорять приклади, гупають по спинах, шиях, головах збаламученої юрби. … П'ять хвилин лежу непорушно, поки його важкі черевики гупають уже десь за протилежним рогом барака, і суну далі…