ВОВЧОК Марко – Три долi Posted on by / 0 Comment …сподiваються… Здоровий величенний кiт мурий, на сонцi потягаючись, мрукає – з свого доброго талану; воли високорогi половiї дивляться з загороди у двiр поважно; бiлiї гуси поспiшаються на воду з гори; а чорнорябi каченята, крякаючи, у двiр садком беруться; кури рiзноперi по всьому дворищу розбрелися, а пiвнi невгомоннi кукурiкають…
КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма Posted on by / 0 Comment …кози собі теж за ними, та тупотять, та бігають по загороді, шукають, куди б то вискочити і за собою овечат повести; коні ржуть на усе село, аж луна по зорі йде; по хлівцям гуси гегекають, качки кахкають, квочки кудкудакають – бо усякеє диханіє без чоловічої помощі стражда; а чуючи такий гвалт, собаки то брехали, а то вже стали вити; малі…
Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА Posted on by / 0 Comment Колись ходили сюди як на прощу, щоб я їм якогось баранця продав наліво, а останні роки тільки й подавай їм, що саму свинину або кури-гуси, та все на маслі, та все на салі. … Все буде, як за гуситських воєн: селяни підуть з ціпами на Відень, найясніший цісар Вільгельм – тварюка.
Олександр Довженко – Україна в огні Posted on by / 0 Comment — крикнув раптом Ернст Крауз так голосно, що навіть коні й гуси перелякались.
ГЛАДУН Ярослав – Лiкарськi рослини Прикарпаття Posted on by / 0 Comment Українську назву рослина дістала за те, що її дуже люблять гуси.
КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда Posted on by / 0 Comment – Провчу я всіх – і буде гладко; Анахтем вічний – Турн пропав!» Зиркнув, мигнув, махнув рукою Над Тибром, чудною рікою, Всі врозтич кораблі пішли; Як гуси, в воду поринали, Із кораблів – сирени стали І разні пісні підняли.
Іван Драч – Григорій Сковорода Posted on by / 0 Comment Сковорода, як видно з його листів, жив цей рік у селі Гусинці в родині Сошальських. … Це було ранньою осінню, незабаром після того, як вони з молодшим Сошальським поїхали з Гусинки в Київ і Сковорода інтуїтивно відчув там небезпеку.
Тарас Григорович Шевченко – Близнята. Повість Posted on by / 0 Comment Другого дня вранці, себто у вівторок, вийшла пані Парасковія Тарасівна Сокириха погодувати з власних рук усяку дробину — цісарки, гуси, кури тощо (про голуби мав дбати сам пан сотник Ничипір федорович Сокира).
БЄЛЯЄВ Олександр – Людина-амфібія Posted on by / 0 Comment З трави, із заростей чагарника, з гілок дерев дивилися на Крісто незвичайні плазуни, звірі і птахи: собаки з котячими головами, гуси з головами півнів, рогаті кабани, страуси-нанду з орлиними дзьобами, барани з тілом пуми… Крісто здавалося, що він марить.
