Результати пошуку слова: Густи

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

Густий низький звук застогнав у повітрі тремтливим гудінням і полинув перекатами в синяву задніпровських борів. … Містечко Лисянка, що й нині є в Звенигородському повіті Київської губернії, в той час було оточене густими лісами. … Гонта опустив голову, й густий рум'янець виступив на його смаглявих щоках.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

В полі на нього повіяло густим настоєм трав і серпневим сонцем, Iван побачив, що саме поле вкрите стернею, голе вже й порожнє. … Густий синій мох обріс напівпрозорі кручі, і тільки синя дорога була гладка, наче з льоду. … На столі ледве блимала низенька лампа, освітлюючи неголене обличчя Райка і зарослу густими пелехами голову.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

На ганку все ще стояв щасливий Харитін, високий, тонкий, рівний станом, біловидий, з густими русявими кучерями, що спадали трохи не до плечей. … І чогось йому почувся інший густий гомін: не в покоях, а десь-інде, десь неначе на богуславському ярмарку. … По обидва боки села, як дві зелені стіни, стояв густий дубовий ліс.

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Видно пiд сосниною велику заграву багаття, i густий тяжкий хвiст диму довжелезною летючою вуаллю простягнувся геть далеко над лугом, сягаючи аж до лебедського порубу i зникаючи десь там у Михалковiй дебрi. … Там завжди тихо, таємничо, влiтку густий морок i пахне звiдти чимсь вогким i цвiлим.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Густий, з живими іскорками чуб, підстрибуючи, торкався вислих, тяжких, як два колоски, брів. … Тоді Мірошниченко густим, обвітреним голосом зразу ж обрізав: — … Не відсвяткують вони бучно єдиного на віку весілля, та проте…» Бачив Марту в своїй хаті: усміхнена, з розплетеними густими косами на грудях, заснула на його руці.

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Posted on by / 0 Comment

Вдалині синіми смугами виднілися довжанські ліси, а ближче із густих чагарів проступало білими хатами село Ступки. … Тимко мовчки кивнув головою і довго ворушив у задумі густими бровами, потім перестрибнув через тин і пішов городами до Ташані. … думав Тимко, посмоктуючи самокрутку і пускаючи мимо плечей густий димок.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа

Posted on by / 0 Comment

З-під густих брів блищали чорні, як терен, очі. … З широкого, м'якого, оперезаного густими зморшками його лоба скочувались краплі поту і застрягали в густих, сивих, кудлатих бровах. … Густий серпанок, спускаючись трохи не до долу, закрив її повний стан, не перетягнутий, не змучений давлячими корсетами.

АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів

Posted on by / 0 Comment

Усе навколо губилося в густих сутінках. … Ніби густий дощ із крихітних, пурпурних, сапфірових, ізумрудних, золотих іскор вихором носиться навколо. … Під густими бровами глибоко заховалися чорні блискучі очі. … З зеленкуватих густих сутінків показалася висока похмура скеля, схожа на башту.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами

Posted on by / 0 Comment

З-під густих низьких чорних брів його очі виглядали хитро й світились розумом. … Надходив вечір, розкішний літній вечір в селі, з своєю прохолодою, з густими довгими тінями в садку, в березі, обсадженому густими вербами. … Ліпа ніби з переляку кинулась вбік і сховалась в густих кущах бузини.

РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі)

Posted on by / 0 Comment

Нао не любив ватажка, але він захоплено задивлявся на Гамлу – ставну, гнучку й таємничу, з густим волоссям. … Вісім же зубрів з налитими кров’ю очима, з горбатими шиями, кучерявими й бородатими мордами та з крутими рогами трясли своїми густими, важкими й брудними гривами. … Біля горба ріс густий кущ.