Результати пошуку слова: Гус
НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС 2019
гусеня́ , … гусля́ре, До́вбуше, ма́ля́ре, сто́роже, тесля́ре, школя́ре. … гуся́ , … ат-и) та -ен-і: галченя́ти, голуб’я́ти, гуся́ти, дитя́ти, козеня́ти; курча́ти, лоша́ти, коліща́ти; і́мені (ім’я́), … ат-а) та -ен-а: гуся́та, теля́та; курча́та, лоша́та; імена́ , … У густій мряці, білій як молоко, все пропадало: небо, гори, ліси, пастухи (М.
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко
На те Петро Сахнюк озирнувся, ніби боявся підслуху, та й прошепотів десь так, як шипить магістратська гуска, коли вранці писарчук іде висмикнути з неї перо. … і вона густо почервоніла. … – спитала розсудливо, заламуючи рівну, густу, наче ластівка в льоті, брову, Явдоха. … густим басом сказало закопчене.
СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку
Відпочинемо трохи, увечері знову… Ну як тобі цей гусак? … Господиня розлила по чарках горілку, запропонувала Сашкові настойку, але той відмовився, і тоді темно-густу рідину налила бабусі. … Приніс дві шуби, новий, густо змащений мастилом короткий кавалерійський карабін і до нього два підсумки патронів.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я
Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. … Коло хат зеленіють густі старі садки. … Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу.
Олесь Гончар – Твоя зоря
Дівчина взяла, густо зашарівшись. … Навесні, тільки сонце пригріло, тільки закурликало в небі, вже, мов дикунчата, босі вискакуєм з хат, знуджені за зиму, галасуєм, не тямлячись від захвату, кидаєм у небо шапки, солому, паліччя: «Гуси, гуси, нате вам на гніздо!..» … густо-смаглява, ніби щойно з тропіків, мадонна з немовлям!
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2
Від самого підніжжя Західної Стіни аж до обрію колихалося море густих трав з теплим духом весняних соків. … – 3 тих пір, як ми пропливли повз Кам’яних гігантів, що б я не вирішував, усе виходить боком… Він довго вдивлявся в густу темряву, повертаючись на захід, на північ. … Темні силуети губилися серед густих випаровувань.
СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів
Повітря було гаряче і густе, пахло пилом, старим залізом, розчавленою зеленню, життям. … (Рефракція тут, одначе, страшенна…) І видно було, що протилежний берег положистий і заріс густою тростиною, а за кілометр вище за течією стримлять з води якісь стовпи та криві бруси, перехняблені решітчасті ферми, волохаті від кручених рослин.