Кобилянська Ольга – Людина
Із своєю великанською постаттю, густою русою гривою видавався він наче фірман біля ніжної граціозної фігурки Германа-Євгена-Сидора… Одного разу роззухвалився навіть він до того ступеня, що вичитав йому в брутальний спосіб літанію[7]. … Опроче се трапляється часто-густо, що батьки суть остатні, котрих у такі справи втаємничується… —