Результати пошуку слова: Гілля

Гнат Хоткевич – Довбуш

Posted on by / 0 Comment

Гепнувши усією вагою, Олекса зломив кілька гілляк, і вони, опершися на кількох нижчих міцніших ґанках, пружинили й не давали хлопцеві упасти. … Під бічними стінами ватарника йдуть широкі лавиці, настелені хвоєю, сіном, гіллям. … І виходиш скоріше надвір, хоч там по–осінньому мокро і ляпає мокре гілля смерек у лице.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків

Posted on by / 0 Comment

Легко перескакував з камінця на камінчик, перелазив через повалені дерева, продирався крізь гіллячки кущів. … Іван гнав тепер вниз, без тями, наосліп, рвав зрадливі обійми ожин, ламав сухі гіллячки, котився по слизьких мхах і з жахом чув, що за ним щось женеться. … Йому навіть здавалось, що він чує її ходу і тріск під ногами гіллячок.

НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС 2019

Posted on by / 0 Comment

воло́сся, галу́ ззя, гілля́стий, життя́ , … (у) житті́; моту́ ззя, (у) моту́ ззі; коло́сся, коло́ссю, (у) коло́ссі; гілля́ , … (у) знанні́; збі́жжя, збі́жжю, (у) збі́жжі; сторі́ччя, сторі́ччю, (у) сторі́ччі; підда́шшя, підда́шшю, (на) підда́шші; а також у похідних словах: гілля́ —

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Posted on by / 0 Comment

Де не повернеться — всюди за ним золоте гілля росте. … Зостався я сам, як той листочок, від гілляки відірваний. … Стьобнуло його гіллям, підбігли до нього селяни — лежить на снігу, чистесенький, тихесенький, тільки в куточках вуст рожева пінка бульбашиться. … Під вербами стоять військові машини, замасковані гіллям.

Олесь Гончар – Твоя зоря

Posted on by / 0 Comment

Там небо степове, без краю широке, а тут воно, мов яблуня рясна та гілляста, зоряним віттям розкинулось над нами обома, над нашими балками та байраками… … Це ж таки цікаво стежити, як вона, звиваючись усім станом серед гілля, тягнеться смаглою рукою «гору, до кетяга найчервоніших ягід, що на самім вершечку горять.

БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови

Posted on by / 0 Comment

На стежку нависали трави, гілляччя. … А він преться десь попереду, все вниз, як ведмідь, тільки гілля тріщить. … Кидав тут у вогонь гілляччя, лежав тут горічерева і так багато за коротку ніч передумав. … Зверху добре привалили колодами, гіллям і камінням.

Євпраксія – Загребельний Павло

Posted on by / 0 Comment

Повіз, запряжений шістьма білими волами, висококолісний, з колясою, кованою зовні сріблом, усередині встеленою східними килимами (на білому тлі — зелена плутанина трав, гілля і пурпурові квіти), підвішеною на пасах з волової шкури, в кількоро складених.

Олесь Гончар – Циклон

Posted on by / 0 Comment

В буйнім гротеску постав той ранок, коли залізним смерчем Наскрізь пробивало, трощило ліс, і злущена кора осипалась на ваші каски, і зелене оббите гілля встеляло вам, може, останню дорогу. … Згадай отой весняний ліс війни, ліс нищення, гілля зелене, що падає під шквалом чорного вогню.

Германа Гессе – Гра в бісер

Posted on by / 0 Comment

Він був весь у маленьких бруньках, але ще без листя, а коли я зрізав гіллячку, в ніс мені вдарив гіркуватосолодкий різкий запах, що, здавалося, ввібрав у себе, з’єднав в один і в багато разів підсилив усі інші весняні запахи. … Я вражено понюхав ножа, руку, гіллячку – то бузиновий сік пахнув так різко й чарівно.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

Просто на нього згори сипалося гілляччя з розчахнутої набоєм берези, осторонь осідав на землю стовп тяжкого диму, землі й снігу від вибуху, що тільки що гримнув десь зовсім близько. … –  А те, що ти, чоловіче, мабуть, не йначе як з гілляки обірвався, на якій висів уже з тиждень!..