Результати пошуку слова: Гілля

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я

Posted on by / 0 Comment

 Карпо ніби не чув його слів та все дивився суворими очима на зелене гілля. … Доріжка була така вузька, що зелене гілля вгорі сходилось докупи й закривало небо. …  Густа тінь під зеленим гіллям розлила якісь чари. … Над лісом між гіллям висів повний місяць на небі. … Груш уродило так рясно, що гілля аж гнулось додолу.

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

Зрубував там у нім часом сухе гілля, кілля до плота й переводив не одну ніч в його глибині. … Глибоко в лісі, там, де пні виростали дико-розкішно, де гілля розширялося широко, вона повалилася на землю… Оце була правда, що старий казав. … Тяжка роса, похожа на мороз, тяжіла ще на гілляках.

Адріан Кащенко – Славне військо

Posted on by / 0 Comment

Груш, було, як напада з гілля, так хоч бери граблі та горни валки: так і лежать на сонці, поки не попечуться. … Як підніметься з землі — сонце застеле, а як сяде на дерево, то й гілля не видно: саме висе; а як спуститься на землю, то й вона наче долівка, так і зачорніє.

Ламань

Posted on by / 0 Comment

ла́мань – іменник жіночого роду (поламані або старі предмети; сухе гілля й дерева, що впали на землю) відмінок однина множина називний ла́мань родовий ла́мані давальний ла́мані знахідний ла́мань орудний ла́манню місцевий на/у ла́мані кличний ла́мане* [збірн., розм.]

ПРУС Болеслав – Фараон

Posted on by / 0 Comment

А сам з великим почтом вирушив назад до Мемфіса; жителі землі Госен у святковому одязі, з зеленим гіллям у руках, юрбами стояли понад шляхом, вітаючи переможця. … Раптом з-за дерев, гілля яких сягало аж до тераси, озвався голос: – … Скрізь височіли стовпи з корогвами й тріумфальні арки, оповиті зеленим гіллям.

Володимир Малик – ШОВКОВИЙ ШНУРОК

Posted on by / 0 Comment

Печі не було, зате стояла гарна кахляна груба, в якій весело палахкотіло соснове гілля. … Нічого не підозрюючи, Ібрагім-паша переступив поріг і опинився у просторій напівтемній кімнаті, бо густе гілля дерев затінило вікна. … Многогрішний довго приглядався до гілляки.

ФРАЙБЕРГ Герман – Таємнича Африка

Posted on by / 0 Comment

Я попросив негрів дати мені човна і так замаскував його гіллям, що він скидався на маленький острівець і ним можна було непомітно наближатися до крокодилів. … Мої спритні супутники вмить видряпалися на дерева і пообрубували гілля, щоб у наш табір могло заглянути сонце. … А це чи не гілля затріщало?

ГРИГІР ТЮТЮНИК – ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ

Posted on by / 0 Comment

Зав’язуємо шнурки, а самі зоримо спідлоба на абрикоси, їх ще багато, аж гілля гнеться, і вони сяють у низькому довгому сонячному промінні, горять жовтогарячим багаттям і пахнуть. … Ти позавчора тяг дрова з лугу, якесь гілля, голову в плечі нагнув… … Обора притяг з лісу оберемок сухого гілля, кинув на жар.

ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут

Posted on by / 0 Comment

Сонце сходило, але гілля смерек і сусідні горби заслоню-вали його вид. … Сонце вже піднялось на небі і меркотіло крізь гілляки, мов скісні золоті нитки та пасма. … Аж ось захрустіло сухе гілля на стежці ї разом виринули з лісової пітьми Мирослава й Тугар Вовк.