Skip to content Федорко, в якій каші були, а нічого не покидали, і наша гармата, даром що мала, їхні танки бере!» Десь вони ще за Чернігівкою потрапили в таке окруженіє, що вже ніби смерть усім, і один лейтенантик з переляку давай переодягатися в рядове, підбіг, став просити його: «Віддай, — Замінить отця, жахнувшись, я перечив їм, та даром, Бо скоритися їм мусив, мусив стати амірбаром. …
Таріел у цю печеру витязів привів недаром: Він Фрідоновому війську, воякам і спасаларам, Скарб роздав, усіх прещедро збагативши пишним даром,- Та неначе й не займали тих скарбів, що грали жаром. 