МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
видно, біля неї ходили хазяйські руки; двір виметений, чистий; огорожа ціла, хоч і низенька, а ворота дощані-хрещаті. … Саме на цей крик у двір повернув парубок. … Ну, беріть знову у двір, лежатиму та даремно хліб їстиму, та й годі… Беріть?.. … То, було, хоч з дідом одведе душу, розважиться, а тепер – діда нема… і в двір не пускають!