Skip to content Господи, яка там шаругаї Коли б тiлько нашi де з дороги не збилися!, – …
Чи бiйка де була? …
А я кажу: "Який був у лiсi, такий тут є". …
Але тебе, брате, таки порядно тi полiна мусили заїхати. …
Ну, а тепер такий бешкет йому робите? …
Бо я таки вiднайшов правдивого убiйцю. …
Менi, може, дехто бiльше зробив злого, а я нiкому не випоминаю. …
Я багато свiту сходив, багато дечого видiв i знаю. Він від’їхав, як і то тобі відомо, на два роки з дому, щоб студії покінчити, щоби вернутися зовсім “готовим”; тоді й мали свої заручини оповістити, а там і побратись, та, на нещастя, набрався десь у шпиталі тифу й помер, бідачисько, таки у В. …
Ледве що десь-не-десь блимали зорі, а по місяці таки мчалися хмари. Я уже їй говорив, як то кажуть, надогад бурякiв – теє-то як його – так де! …
Петро десь блукає, може, оженився, Може, за тобою не довго журився. …
На нас, бiдних i безпомощних, як на те похиле дерево, i кози скачуть. …
Да треба ж таки прибраться к весiллю: хоть рушники i єсть готовi, так iще дечого треба. 