Skip to content Я такий собі Павлушка, селянський син, бігав без штанів по Груні на Полтавщині (недалеко Чернеччина, недалеко Охтирщина, отам, де Монастирщина), бігав, швиряв картоплю, драв горобців (а правильно — горобці!), …
Держи хвоста бубликом! …
А може б, де-небудь конав на турецькім (я забув, як вони звуться) човні? – Та ні ще… ще буде на деякий час… А я оце до тебе, Романе, за порадою… – …
Він таки правду каже, що без процента ніде не позичиш, Краще ж мені йому заплатити, ніж жидові… Та, може, він й спустить мені дещо, Кажи, Романе, по-божому, що візьмеш на рік від сотні? …
Хіба та земля, де орю я, Роман, усі люди, не була колись панською? Галя, ульїбаясь, украдкой поглядьiвает на Назара.) Назар Сядемо, сядемо, аби було де: ми гостi непроханi. …
Назар Туди, де лучче жити, де будеш ти панiєю, а не ключницею: чи второпала? …
(Пляшет й поет.) Через гору пiду, Скриюсь за горою… На бiду, Де пiду, Козаки за мною. …
Де мiй байбарак? 