НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена
Ломицькому чогось уявилось, що він не на вокзалі, що в цих залах справляється чиєсь … спадає на лиснючий паркет… Йому здалось, що от-от незабаром десь заграє оркестр і вона увійде в високі двері залитої світом … … На цьому місці, де ви доказали свою любов такими доводами, я віддаю вам руку своєї коханої єдиної дитини-єдиниці.