Результати пошуку слова: Демид
Улас Самчук – Волинь
Десь скоро мають вернутися з вiйська Йон, Демид та Iлько. … – тихо наказує Володько.- Антоне, Iльку, Демиде! … – Антiн, Iлько, Йон, твiй Демид. … Ось i Iлько з Демидом. … – додав Демид i почав говорити по-торунському… – … – Зайдiм,сказав вiн.- Це, певно, Демид вернувся з Башковець. … Iлько, Антiн з перев’язаною головою, Демид, Йон.
Демидась
Демида́сь – прізвище 2 відмінок чол. … множина називний Демида́сь Демидасі́ родовий Демидася́ Демидасі́в давальний Демидасе́ві, Демидасю́ Демидася́м знахідний Демидася́ Демидасі́в орудний Демидасе́м Демидася́ми місцевий при Демидасе́ві, Демидасі́ при Демидася́х кличний Демида́сю, Демида́сь Демидасі́ *
Олександр Довженко – Повість полум’яних літ
Вони лежали на печі, Демид і Тетяна Орлюки, і хоч були вони в чоботях і кожухах, їм було холодно. … Хату спалено, а старого Демида нещадно побито. … Не жити вже Демидові на білому світі, бо ж такий він синій та пухлий, і так нестерпно болять руки-ноги, й болить голова, й ніхто вже не прийме в хату переночувати, —