Результати пошуку слова: Джміль

Джміль

Posted on by / 0 Comment

джміль – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний джміль джмелі́ родовий джмеля́ джмелі́в давальний джмеле́ві, джмелю́ джмеля́м знахідний джмеля́ джмелі́, джмелі́в орудний джмеле́м джмеля́ми місцевий на/у джмеле́ві, джмелю́, джмелі́ на/у джмеля́х кличний джме́лю джмелі́

Чмель

Posted on by / 0 Comment

чме́ль – іменник чоловічого роду, істота (джміль) відмінок однина множина називний чмель чмелі́ родовий чмеля́ чмелі́в давальний чмеле́ві, чмелю́ чмеля́м знахідний чмеля́ чмелі́, чмелі́в орудний чмеле́м чмеля́ми місцевий на/у чмеле́ві, чмелю́, чмелі́ на/у чмеля́х кличний чме́лю чмелі́ [діал.]

Чміль

Posted on by / 0 Comment

чміль – іменник чоловічого роду, істота (джміль) відмінок однина множина називний чміль чмелі́ родовий чмеля́ чмелі́в давальний чмеле́ві, чмелю́ чмеля́м знахідний чмеля́ чмелі́, чмелі́в орудний чмеле́м чмеля́ми місцевий на/у чмеле́ві, чмелю́, чмелі́ на/у чмеля́х кличний чме́лю чмелі́ [діал.]

Шміль

Posted on by / 0 Comment

шміль – іменник чоловічого роду, істота (джміль) відмінок однина множина називний шміль шмелі́ родовий шмеля́ шмелі́в давальний шмеле́ві, шмелю́ шмеля́м знахідний шмеля́ шмелі́, шмелі́в орудний шмеле́м шмеля́ми місцевий на/у шмеле́ві, шмелю́, шмелі́ на/у шмеля́х кличний шме́лю шмелі́ [розм.]

Анджей Сапковський – Останнє бажання

Posted on by / 0 Comment

Дивлячись, що виробляє джміль на прив’язі, вони лускали зі сміху, аж поки їх не застав за цим Весемир, їхній учитель, і не спражив обох ременем. … Джин, який кружляв над дахом Ердилевої корчми, поводився достеменно як той джміль. … А проте, джин мав більше можливостей, ніж прив’язаний до дзбанка джміль.

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

Неподалік од нас бубонить джміль. … Я збучавілою соняшниковою бадилиною відсунув сорочку, і джміль, задоволене протрубівши, кинувся на фіолетову китичку конюшини. … Джміль протяжно загудів і в розпачі потер лапками. … Він наступав Олексі на п’яти і настирливо гудів, як джміль.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Пролетів хазяйновитий, неповороткий джміль, припав до блакитної квітки і незадоволено загув — мовляв, найшла кого перехитувати, не до цього мені, статечному чоловікові… Впершись ліктями в землю, Андрій почав читати «Як гартувалася сталь».