Результати пошуку слова: Дзеркало

Селянам про дзеркало він розповів, що йде паломником до Єрусалиму, аби поставити у Храмі Гробу Господнього ікону Чорної Богородиці. Ранком п’ятого лісового дня дзеркало відобразило щось яскраво-червоне. Це – моє дзеркало. це безумовно й безсумнівно Ваше дзеркало, пане-кумплю.

Поцілуй мене і поглянь на нас у дзеркало на дверях ванної. Девід поцілував її, і вони обоє подивились у велике дзеркало, що відбивало їх на повен зріст. Заглядаючи в ручне дзеркало, вона спостерігала, як здіймаються й мигтять гребінець та ножиці. Кетрін підвелась і дуже серйозно поглянула на себе в дзеркало.

Символами богині-матері є коло, а також дзеркало.18 100 ОБРАЗІВ УКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ Мокош — богиня землі й рослинності. Дзеркало 161 Дзеркало Дзеркало відіграє роль дверей, кордону між “цим” і “тим” світами, переступати який смертному не можна. Дзеркало — культовий предмет у багатьох народів.

У спальні було майже темно від спущених штор, тільки відсвічувало дзеркало шафи з Катаними сукнями – дзеркальні дверцята було прочинено. У другій – на друзки розбите дзеркало, що було однією із стін, на підлозі – купа зотлілого ганчір’я, перекинуті меблі, в шафах – лахміття.

Старші панни скоса поглядали в дзеркало на свої талії, на білі та рожеві сукні, на вінки з зеленого свіжого барвінку, що краще од усяких квіток приставав до їх чорних кіс, до чорних брів. IV В перше літо після весілля, одного літнього дня, перед обідом, сиділа Ганя перед столом проти вікна і чесала косу перед дзеркалом.

Повний мiсяць дивився в синiй, гладенький, як дзеркало, Днiпро. –  Подивись лишень на себе в дзеркало та тодi вже вийдеш з дому, – Воздвиженський зирнув у дзеркало, плюнув, поправив дещо й зав’язав шию. – i з тим словом Степанида надiла перед дзеркалом той убiр, що незвичайно гарно приставав їй до лиця.

Між вікнами висіло над столиком узьке, довге дзеркало з високим вершком. Дзеркало було схоже на малого хлопця в високій батьковій шапці. Балабуха заглянув в дзеркало, поправив на шиї гніздо з чорної шовкової хустки, що було з’їхало трохи набік, ще раз пригладив голову долонею й сів на стільці.

Фродо подивився у дзеркало і вразився, наскільки схуд: точнісінько як той молоденький племінник, з яким Більбо гуляв по Краю; тільки очі дивились задумливо. –  Та-ак, багато чого ти надивився за останній час, вглядаючись у дзеркало, – Між лісових струмків Тривожив дзеркало озер її прозорий спів.

Напевно, з того часу моя душа почала поволі тьмяніти, як дзеркало, вкрите невидимим шаром пилу. Дзеркало тепер заміняли руки – вони допомагали їй бачити шерехаті щоки і безволосу, схожу на вигорілу пустелю, голову. „І чого це стеля обернулась на дзеркало?” – „Мабуть, я правлю їй за дзеркало” ,-